Тема 5. ОСОБЛИВОСТІ ПРИЙОМУ РЕЦЕПТІВ ТА ВІДПУСКУ ЗА НИМИ ЛІКІВ

Актуальність теми. Рецепт являє собою письмове звернення лікаря до фармацевтичного фахівця, в якому детально вказуються інгредієнти, їх кількість та дози, вид лікарської форми і спосіб вживан­ня лікарського засобу. Рецепт є важливим медичним, юридичним та фінансовим документом, який служить підґрунтям для відпуску з ап­тек більшості лікарських засобів. Тому для виконання функцій з прий­мання рецептів і запобігання порушень при відпуску ліків майбутній фармацевтичний фахівець повинен знати у повному обсязі правила їх виписування та відпуску.

Загальні вимоги до виписування рецептів

Роботу аптеки з прийому рецептів і відпуску ліків регламентують:

— наказ МОЗ України № 360 від 19.07.2005 р. «Про затвердження Правил виписування рецептів та вимог-замовлень на лікарські засоби і вироби медичного призначення, Порядку відпуску лікарських засобів і виробів медичного призначення з аптек та їх структурних підрозділів, Інструкції про порядок зберігання, обліку та знищення рецептурних бланків та вимог-замовлень» (із змінами, внесеними згідно з наказом МОЗ України № 440 від 04.07.2006 р.);

— наказ МОЗ України № 356 від 18.12.97р. (змінами і доповненнями, внесеними наказом МОЗ України № 138 від 4.06.99 р., інформаційними листами Комітету з контролю за наркотиками МОЗ України № 27/466 від 27.06.2000 р., № 27/857 від 27.10.2000 р. та № 27/734 від 20.09.2001р.).

Контроль за правилами виписування рецептів, порядком зберігання та обліком рецептурних бланків здійснює МОЗ України, МОЗ АР Крим, головні управління охорони здоров’я обласних, Київської та Севасто­польської міських державних адміністрацій. Контроль за порядком відпуску лікарських засобів і виробів медичного призначення з аптек та їх структурних підрозділів покладений на Державну службу лікарських засобів і виробів медичного призначення та Державну інспекцію з контролю якості лікарських засобів МОЗ України та її територіальні підрозділи.

Категорії медичних працівників, які мають право виписувати рецепти амбулаторним хворим

Рецепти на лікарські засоби та вироби медичного призначення виписуються лікарями закладів охорони здоров’я незалежно від форм власності та підпорядкування, згідно з видами медичної практики, наякібуло видано ліцензію МОЗ України, та відповідно до лікарських посад. Рецепти на лікарські засоби, вироби медичного призначення,які відпускаються на пільгових умовах чи безоплатно, дозволяється виписувати лікарям державних і комунальних закладів охорони здоров’я за узгодженням з органами охорони здоров’я місцевих державних адміністрацій.

Забороняється виписувати рецепти на наркотичні і психотропні лікарські засоби та прекурсори списку № 1 лікарям не за профілем,завинятком коли у населених пунктах відсутні спеціалісти вузького профілю (офтальмологи, ендокринологи тощо).

В аптеки, яким дозволений відпуск наркотичних і психотропних лікарських засобів та прекурсорів списку № 1, головні лікарі лікувально-профілактичних закладів повинні періодично (у разі зміни лікарів, але не рідше одного разу в квартал) подавати списки лікарів, яким дозволено виписувати такі засоби, із зразками їх особистих підписів, а також номери і серії спецбланків форми № 3, що зберігаються у цьому лікувально-профілактичному закладі.

Аптекам заборонено відпускати за рецептами ветеринарних лікувальних закладів усі лікарські засоби, які підлягають предметно-кількісному обліку (табл. 5.1).

Форми рецептурних бланків

Затверджені дві стандартні форми рецептурних бланків:

1. Рецептурний бланк форми № 1 призначений для виписування лікарських засобів і виробів медичного призначення, що відпускаються за повну вартість, безоплатно, з оплатою 50 %, і таких, що підлягають предметно-кількісному обліку.

На ньому не можна виписувати наркотичні (психотропні) лікарські засоби в чистому вигляді або в суміші з індиферентними речовинами і трамадол.

Дозволяється виписувати тільки одне найменування лікарського за­собу безоплатно або на пільгових засадах, а також тих, що підлягають предметно-кількісному обліку. В інших випадках — не більше трьох най­менувань лікарських засобів.

Бланк форми № 1 складається з двох частин: власне рецепту і корі­нця, який залишається в лікувально-профілактичному закладі. Корінець містить дані про хворого (прізвище, ім’я та по батькові, вік, адреса або номер амбулаторної карти), назву та кількість виписаного лікарського засобу, номер рецепту і дату його виписування.

2. Спеціальний бланк рецепту форми № 3 призначений для випи­сування наркотичних, психотропних лікарських засобів в чистому ви­гляді або в суміші з індиферентними речовинами, а також трамадолу.

На бланку форми № 3 дозволяється виписувати тільки одне найме­нування лікарського засобу.

Реферат Організація та відпуск лікарських засобів

1. Організація робочого місця по прийому рецептів і відпуску ліків

2. Основні обов’язки фармацевта з прийому рецептів

2.1 Порядок прийому рецептів

2.2 Форми рецептурних бланків

3. Організація роботи з відпуску лікарських засобів

3.1 Відпуск ліків, виготовлених за рецептом

3.2 Особливості відпустки лікарських засобів онкологічним хворим та хронічним хворим

3.3 Порядок відпуску лікарських засобів, здійснюваних безкоштовно або зі знижкою

4. Норми одночасного відпустки окремих лікарських засобів

Основна мета аптечної організації — забезпечення населення лікарськими засобами, а значить, виробничою функцією будь-якої аптеки є:

— контроль за правильним призначенням лікарських засобів;

— виготовлення ліків за рецептами лікарів;

— внутрішньоаптечна контроль їх якості;

— правильний відпустку лікарських засобів з аптечних організацій.

Для виконання функцій прийому рецептів, виготовлення ліків за рецептами лікарів та вимогам ЛПУ, контролю їх якості, а також відпустки виготовлених ліків в аптеках може бути створений рецептурно-виробничий відділ (РПО). Для прийому рецептів і відпуску готових лікарських засобів (ГЛЗ) в аптеках створюється відділ готових форм (ОГФ). У деяких аптеках ці дві функції поєднуються. [5]

Керівництво відділами здійснюють завідуючі відділами та їх заступники. У штаті РПО передбачені посади провізорів і фармацевтів. Провізори виділяються для прийому рецептів на ліки індивідуального виготовлення та ГЛЗ, здійснення контролю якості готуються ліків, відпуску лікарських засобів, для контролю виготовлених в аптеці ліків. Також можуть виділятися посади провізорів для проведення інформаційної роботи, контролю за роботою фармацевтів і т.д. Крім фармацевтичного персоналу в РПО повинні існувати посади допоміжного персоналу: фасувальники і санітарки-мийниці. Наявність виробничої функції в аптеці — показник якості лікарського забезпечення населення, лікувально-профілактичних установ, доступності лікарської допомоги, широти спектру надаваних аптеками фармацевтичних послуг.

1. Організація робочого місця по прийому рецептів і відпуску ліків

Робоче місце організується в торговому залі аптеки. Площі відділу, наявне обладнання і оснащення відповідають діючим будівельним нормам (СниП), нормам технічного та господарського оснащення.

Обладнання і оснащення робочих місць в аптеці залежить від обсягу роботи аптеки. Робоче місце з прийому рецептів та відпуску ліків зазвичай ізольовано від відвідувачів, хоча сучасне обладнання не завжди передбачає таку ізоляцію. На цьому робочому місці встановлюється типове обладнання, яке включає секційний стіл, шафи для зберігання лікарських препаратів, вертушки для зберігання виготовлених лікарських форм.

Крім цього, робоче місце по прийому та відпуску рецептів оснащується холодильником для зберігання термолабільних лікарських препаратів, шафою для зберігання отруйних і сильнодіючих лікарських засобів, а також комп’ютером. В даний час у багатьох аптеках обладнані автоматизовані робочі місця — рецептар-АРМ. Воно досить добре пристосоване для прискорення процесу продажів за допомогою штрихового кодування. [8]

Робочі місця обладнуються у відповідності з характером виконуваної роботи. При цьому дотримуються наступні правила:

— на робочому місці не повинно бути предметів, які не потрібні в процесі роботи;

— кожен предмет повинен мати постійне місце; — всі часто використовувані в роботі предмети повинні знаходитися підлогу рукою;

— провізор-технолог при користуванні різними предметами не повинен робити зайвих рухів.

Робоче місце з прийому та відпуску ліків має бути оснащено необхідною довідковою літературою, в Зокрема — останнім виданням Державної Фармакопеї, таблицями вищих разових і добових доз, літературою по сумісності і взаємодії лікарських засобів, наказами Міністерства охорони здоров’я, регламентують прийом і відпуск рецептів та ліків за ним.

Є також тут і довідники лікарських засобів, у тому числі Відаля і Машковська, Державний реєстр ЛЗ, таблиці цін, тарифи на виготовлення ліків, облікові документи, зокрема рецептурний журнал або квитанційних журнал і журнал обліку неправильно виписаних рецептів. Крім того, на робочому місці по прийому і відпустці лікарських засобів повинні бути етикетки і сигнатури.

При прийомі і відпустці лікарських засобів аптечний працівник повинен керуватися поруч документів:

— законами РФ В«Про лікарські засоби В»,В« Про наркотичні засоби і психотропні речовини В», В«Про захист прав споживачівВ» і т.д.;

— переліком наркотичних засобів, психотропних речовин та їх прекурсорів, що підлягають контролю в Російської Федерації;

— списками Постійного комітету з контролю наркотиків (ПККН);

— переліком лікарських засобів списків А і Б;

— діючими наказами, нормативними документами мінохоронздоров’я РФ та інших відомств;

— етичним кодексом фармацевта.

Крім того, в цей перелік входять і Постанови Уряду областей і країв, з питань фармацевтичної діяльності.

2. Основні обов’язки фармацевта з прийому рецептів

Рецепт — це письмове звернення фахівець, який виписав його, до провізора (фармацевта) про виготовлення та відпустці ліків. Рецепт одночасно є медичним, юридичним і фінансовим документом.

При прийомі рецептів і відпуску лікарських засобів аптечні працівники повинні керуватися наказом МОЗ РФ № 328 від 23.08.99г. В«Про раціональне призначення лікарських засобів, правила виписування рецептів на них та порядок їх відпустки аптечними установами (організаціями В». [13]

Всі лікарські засоби, за винятком пойменованих у Переліку лікарських засобів, відпускаються без рецепта лікаря, затвердженому Міністерством охорони здоров’я Росії, повинні відпускатися лише за рецептами встановлених форм. Лікарські засобів виписуються за наявності відповідних показань громадянам, які звернулися за медичною допомогою і в разі потреби лікування після виписки зі стаціонару. Забороняється виписувати рецепти на лікарські засоби:

— не дозволені до медичного застосування Мінздравом Росії і не зареєстровані в РФ;

— використовувані тільки в ЛПУ (ефір наркозний, Хлоретилу, сомбревін та ін);

— при відсутності медичних показань.

На провізора-технолога по прийому рецептів і відпуску лікарських засобів покладаються такі обов’язки:

— прийом рецептів і вимог, перевірка правильності їх оформлення, сумісності інгредієнтів та відповідність прописаних доз віку хворого, визначення вартості лікарського засобу та оформлення відповідної документації;

— облік вступників рецептів і передача їх для виготовлення прописаних лікарських засобів;

— контроль за правильністю прописаних лікарями рецептів та інформування свого безпосереднього керівника про всі випадки порушення лікарями правил прописування рецептів;

— реєстрація лікарських засобів, відсутніх і відмовляти населенню, щоденна інформація про це керівників відділу або аптеки;

— відпустка за рецептами готових лікарських засобів.

2.1 Порядок прийому рецептів

При прийомі рецептів і відпуску лікарських засобів доцільно слідувати наступним алгоритмом дій:

1.Проверка відповідності форми рецептурного бланку лікарської прописи . Будь рецепт, незалежно від порядку оплати ліків та характеру дії вхідних у його склад медикаментів, повинен містити такі обов’язкові та додаткові реквізити. [3]

Приймання рецептів, виготовлення і відпуск лікарських засобів

При прийманні рецептів на лікарські засоби, до складу яких входять отруйні або сильнодіючі лікарські засоби, фармацевт зобов’язаний уточнити вік пацієнта, перевірити правильність дозування, сумісність прописаних інгредієнтів у лікарській формі й підкреслити червоним олівцем найменування отруйного препарату.

Отруйні й наркотичні засоби, що входять до складу лікарського засобу, відважуються провізором-технологом у присутності асистента, після чого штанглаз негайно забирається в шафу. На звороті рецепта й паспорті письмового контролю провізор-тсхнолог розписується у видачі, а фармацевт в одержанні необхідної кількості отруйних речовин із вказівкою їх найменування, кількості й дати.

Отримана фармацевтом отруйна речовина має бути негайно використана для виготовлення лікарського засобу, що негайно ж передається провізору-технологу для перевірки.

Виготовлені лікарські засоби, що містять отруйні речовини, опечатуються особою, що перевірила лікарську форму, або укупорюються «під обкатування» і зберігаються до відпуску в окремій шафі, що зачиняється.

Якщо в рецепті поряд з іншими інгредієнтами прописані отруйні, наркотичні й сильнодіючі речовини, то відпускати їх окремо (не в складі виготовленого лікарського засобу) забороняється.

Наркотичні лікарські засоби, що виписують на спеціальних рецептурних бланках, відпускаються тільки з аптек, прикріплених для цих цілей до територіальних амбулаторно-поліклінічних установ.

1) Rp.: Solutionis Natrii chloridi 0,9% 100 ml

Дана лікарська форма – розчин для ін’єкцій.

Розрахунки: натрію хлориду 0,9 г

води очищеної до 100 мл

В асептичних умовах на стерильних терезках відважуємо простерилізований натрію хлорид, поміщаємо у стерильну мірну колбу місткістю 100 мл і розчиняємо у частині води для ін’єкцій, після цього доводимо водою для ін’єкцій до об’єму 100 мл, і контролюємо якість.

Фільтруємо у стерильну склянку для відпуску і стерилізуємо в автоклаві при температурі 120С протягом 12-15 хвилин.

Оформляємо до відпуску. «Для ін’єкцій».

Natrii chloridi 0,9

Aquae purificatae ad 100 ml

Da. Signa: По 10 мл внутрішньовенно.

Рідка лікарська форма – стерильний розчин для ін’єкцій.

Розрахунки: кількість глюкози (9,8% води)

води очищеної до 100 мл.

В асептичній кімнаті в мірній колбі ємністю 100 мл розчиняємо глюкозу «Для ін’єкцій», додаємо стабілізатор і доводимо об’єм розчину до 100 мл водою очищеною. Проводимо первинний аналіз, фільтруємо, закупорюємо, перевіряємо на відсутність механічних домішок.

Стерилізуємо негайно після принотування при 110С протягом 8 хвилин. Після стерилізації проводимо вторинний контроль якості розчину.

Оформляємо до відпуску. «Для ін’єкцій».

Liquoris Wejbeli 5 ml

Aquae purificatae ad 100 ml

3) Rp.: Therpinihydrati 2,0

Natrii hydrocarbonatis 2,0

Aquae purificatae 100 ml

Misce. Da. Signa. По 1 столовій ложці 3 рази на день.

Даний лікарський препарат є суспензією з терпингідратом — речовиною з нерізко вираженими гідрофобними властивостями.

У підставку відміряють бюреткою 80 мл води очищеної і 20 мл 5% розчину натрію гідрокарбонату. У ступці розтирають 2,0 г терпингідрата з 10 краплями спирту (важкопорошкована речовина), потім додають 1,0 г желатози і 1,5 мл розчини натрію гідрокарбонату. Все ретельно розтирають до отримання пульпи (однорідної суміші). Потім додають (невеликими порціями) розчин натрію гідрокарбонату, зливаючи одержану суспензію у флакон для відпуску.

ППК (лицьова сторона)

Aquae purificatae 80 ml

Solutionis Natrii hydrocarbonalis 5% 20 ml

herpini hydrati 2,0

Olei Terebinthinae rectificati aa 15,0

Дана лікарська форма — лінімент-розчин, що складається із взаємно розчинних рідин і містить камфору — пахучу гідрофобну речовину.

У сухий тарований флакон оранжевого скла (камфора і хлороформ світлочутливі) відважують 1,63 камфори і 13,37 соняшникові олії.

Флакон нагрівають на водяній бані до 50°С і розчиняють камфору в олії.

Після охолоджування у флакон відважують 15,0 олії блекоти.

В останню чергу відважують по 15,0 хлороформу і олії терпентинової (пахучі і леткі компоненти).

Лінімент упаковують у скляний флакон оранжевого скла з вузьким горлом укупорюють пластмасовим коркомі кришкою, що нагвинчується.

Лінімент оформляють етикеткою «Зовнішнє» і попереджувальними написами: «Зберігати в прохолодному місці», «Зберігати в захищеному від світла місці», «Перед вживанням збовтувати», «Берегти від дітей».

Лицьова сторона Зворотна сторона

Дата № рецепта Камфорної олії

Camphorae 1,63 ρ = 0,920 (за ГФ IX 10%)

Olei Helianthi 13,37 920,0 — 100 г камфори

Olei Hyoscyami 15,0 15,0 — х

Chloroformii 15,0 х = 1,63 камфори

Olei Terebinthinae Олії соняшникової

rectificati 15,0 15,0 — 1,63 = 13,37

m_заг.= 60,0 Олії блекоти 15,0

Приготував (підпис) Хлороформу 15,0

Перевірив (підпис) Олії терпентинової 15,0

5) Rp.: Acidi ascorbinici 0,1

Thiamini bromidi 0,05

S. по 1 порошку 2 рази на день.

Виписано тверду лікарську форму для внутрішнього застосування, що є складним дозованим порошком. Порошок виписаний розподільним способом, з лікарськими речовинами, що відрізняються прописаною кількістю. За дисперсологічною класифікацією — це вільна всебічно-дисперсійна система з газоподібним дисперсійним середовищем (повітря) і твердою дисперсною фазою (дрібнодисперсні частки різного розміру й форми).

У ступку № 6 поміщають 15,0 г глюкози, подрібнюють і змішують із 1,5 г тіаміну броміду. В останню чергу додають 3,0 г аскорбінової кислоти.

Перевіряють однорідність порошку й розважують за допомогою ваг ВР-1 або ВР-2 по 0,65 г на 30 доз.

Порошки упаковують у парафіновані або вощені капсули, оскільки кислота аскорбінова — гігроскопічна речовина і легко оксидується; глюкоза й тіаміну бромід — гігроскопічні речовини.

Порошки складають по п’ять, поміщають у паперовий пакет, наклеюють номер рецепта. Оформляють етикетками «Внутрішнє», «Берегти від дітей».

Лицьова сторона Зворотний бік

Дата № рецепту Кислоти аскорбінової:

Glucosi 15, 0 Глюкози: 0, 5 х 30 = 15, 0

Thiamini bromidi 1,5 Тіаміну броміду:

Acidi ascorbinici 3,0 Розважування:

0,1 + 0,5 + 0,05 = 0,65

0,65 № 30 Загальна маса:

15,0 + 1,5 + 3,0 = 19,5

6) Rp.: Sulfuris praccipitati 2,0

Aquae purificatac 100 ml

Miscc. Da. Signa. Втирати в шкіру голови.

Як стабілізатор суспензій сірки для зовнішнього застосування використовують калієве або зелене мило з розрахунку на 1,0 г сірки 0,1-0,2 г мило.

Сірку розтирають з частиною гліцерину 0,8-1,2 р. До одержаної пульпи додають решту гліцерину і очищеної води, перемішують і переносять суміш у флакон для відпуску. У флакон додають 0,2 г калієвого мила і ретельно збовтують.

ППК (лицьова сторона)

Sulfuris praecipitati 2,0

Aquae pun ficatae 100 ml

Paraffini liquidi 0,5

Misce, fiat unguentum

Da. Signa. Мазь ртутна жовта.

Дана лікарська форма — очна мазь тритураційна, до складу якої входить сильнодіюча барвна речовина – ртуті окис жовтий.

Мазь готуємо в асептичних умовах. У стерильній ступці розтираємо 0,5 г ртуті окису жовтої в сухому вигляді, потім з вазеліновим маслом. Частинами додаємо очну основу, відважену заздалегідь на стерильну пергаментну капсулу. Все старанно змішуємо до однорідності і оформляємо до відпуску.

ППК (лицьова сторона)

Hydrargyri oxydi flavi 0,5

Olei Vaselini gtt. XV /0,1=3 краплі/

Vaselini pro oculi sterile 20,0

Lanolini anhydrici sterile 4,0

Misce. Da. Signa: По 1 столовій ложці 3 рази на день.

Олійна емульсія типу О/В с водорозчинною речовиною — кофеїн-бензоатом натрію (список Б).

У порцелянову (фарфорову) ступку поміщаємо 5,0 г желатози і ретельно її розтираємо, потім додаємо 7,5 мл води, змішуємо, одержуємо гідрозоль, а потім поступово (краще по краплях) додаємо 10,0 г персикової олії при ретельному розтиранні й емульгуванні. Масу кілька разів зі стінок ступки і товкачика збираємо целулоїдною пластинкою. Перевіряємо готовність первинної емульсії, і потім до неї поступово додаємо воду, яку розраховуємо:

100 — (7,5 + 5,0 + 10,0) = 77,5 мл.

Оскільки в емульсію входить кофеїн-бензоат натрію, то для його розчинення залишаємо приблизно 20-25 мл води (або використовуємо 10% концентрований розчин — 5 мл), а рештою води розбавляємо первинну емульсію. Після цього додаємо розчин кофеїн-бензоату натрію.

Aquae purificatae 7,5

Olei Persicorum 10,0

Aquae purificatae 77.5

Coffeini-natrii benzoates 0,5

9) Rp.: Solutio Natrii bromidi 5% — 150 ml

Sirupi simplicis ana 10 ml

Misce. Da. Signa: По 1 столовій ложці 3 рази на день.

Опалесціююча мікстура з настойкою валеріани та в’язкою речовиною – сиропом цукровим.

Необхідно звернути увагу, що в мікстурі прописаний сироп цукровий за об’ємом, але так як це в’язка рідина, то дозувати його можна і за масою з урахуванням густини, яка дорівнює 1,3 г/мл (тобто замість 10 мл сиропу відважують (1,3 х 10 = 13 г).

Що стосується настойки валеріани, то її відмірюють піпеткою або мірним циліндром і додають в останню чергу до готової мікстури.

Мікстуру готують таким чином: у відпускний флакон за розміром, який відповідає об’єму рідини, відмірюють 150 мл 5 % розчину натрію броміду, потім 10 мл сиропу цукрового і в останню чергу 10 мл настойки валеріани. Флакон закупорюють і оформляють до відпуску.

ППК (лицьова сторона)

Solutionis Natrii bromidi 5% — 150 ml

Sirupi simplicis 10 ml (або 13,0)

Tincturae Valerianae 10 ml

10) Rp.: Solutionis Furacilini (1:5000) 250 ml

Розчин для зовнішнього застосування з мало розчинною у воді (1:4200) речовиною.

Розчин фурациліну готують на ізотонічному розчині натрію хлориду (0,9%), що посилює фармакологічну дію фурациліну.

Розрахунки: Води очищеної 250 мл

Натрію хлориду 2,25

У колбу з термостійкого скла відмірюють 250 мл очищеної води і додають 2,25 г натрію хлориду.

х г 250 мл .

Фурацилін відважують з урахуванням правил для барвних речовин. На окремих терезах відважують 0,05 г фурациліну і додають колбу. Вміст колби нагрівають до повного розчинення фурациліну і проціджують у флакон для відпуску.

ППК (лицьова сторона)

Aquae purificatae 250 ml

Natrii chloride 2,25

Гомеопатичні рецепти відрізняються від звичайних не тільки змістом, а й оформленням.

Кількість ліків повинна бути мінімальною. Призначення більше 3-4 ліків в одному рецепті не вважається правильним.

Не рекомендується призначати відразу декілька ліків у низьких розведеннях. Крім того, включаючи декілька ліків в один рецепт треба враховувати їх взаємодію.

До основних гомеопатичних засобів належать:

розчини, які готуються з речовин, що розчиняються в 45 і 90% спирті або воді;

Рідкі ліки готують з вигідної тинктури шляхом розведення з індиферентною речовиною (водою спиртом, молочним цукром).

Розведення проводиться в співвідношенні «Д»/десяткова шкала/, або «С»/сотенна шкала/, або розведення до 50000/шкала «М»/ Кожне розведення «Д» або «С» містить лікарської речовини в пропорції до розчинника 1:9 або 1:99, так що загальна кількість ліків становить 10 або 100 одиниць. У процесі розведення одна частина попереднього розведення вноситься в склянку з наступним розведенням і багаторазово струшується. За аналогією прготовлюються порошкові розтирання з молочним цукром.

Якість гомеопатичних препаратів визначають за наступними показниками:

вміст етилового спирту,

вміст екстрактивних речовин,

вміст жирних олій,

забарвлення есенцій, настоянок і радких розведень та ін.

Рівномірність розподілу лікарської речовини в тритураціях визначають за допомогою лупи або мікроскопа. В низьких розведеннях можна визначати забарвлення, запах, смак водповідних лікарських речовин. У деяких випадках для перевірки тритурації використовують явище перкристалізацїї лікарських речовин з перенасичених розчинів.

Величину часток металів і вугілля в тритураціях вимірюють под мікроскопом.

Гомеопатичні лікарськи препарати залежно від виду лікарської форми відпускають у флаконах, коробках, пакетах.

На етикетках вказують назву лікарського препарату на латині, але російськими літерами, наприклад: тартару, еметікус, сульфурис, солюбуліс і т.д. На цій же етикетці вказується порядок і черговість приймання ліків.